Я был не из тех редких удачников и счастливцев, кто, рано угадав свою цель, упорно и уверенно шел к ней, делая вместе с тем и собственную судьбу. Мне удалось… не петлять в поисках легких путей и решений, не размениваться по мелочам. В этом заключается мой способ жизни, мой «угол атаки», и он меня не подвел.
Навигация
Приобрести кран мостовой электрический, цена низкая можно на vmtehnix.ru.
Топ новостей
    Календарь
    «    Апрель 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30 
    Облако тегов
    0
    Архив сайта
    Ноябрь 2014 (3)
    Сентябрь 2014 (2)
    Июль 2014 (4)
    Апрель 2014 (1)
    Март 2014 (1)
    Февраль 2014 (6)
    Дорогу в космос відкрито!
    Автор: enakievets | 17-05-2011, 12:43


    Тетяна РИЖОВА, учениця 8 класу

    Високопільської ЗОШ

    Олександрівського району

     

    Дорогу в космос відкрито!

     

    Людей завжди манили далі,

    їх вічно звали океани,

    А космос жив і не спішив.

    Він був казковим і страшним...

    Вабливе безмежжя космосу, далеке Сонце, близький Місяць, міріади зірок, невичерпна глибина Всесвіту. З давніх-давен їхня таємничість та незвіданість була об`єктом людського пізнання, людської фантазії. Полинути в блакить земної атмосфери й ще далі, в космос, пізнати, що там є та що там відбувається - ось до чого тисячоліттями прагнула людина.

    Здавна наші пращури тягнулися до зірок, до таємниць Всесвіту. Бо тільки цим, і нічим іншим можна пояснити таку велику популярність народної пісні «Дивлюсь я на небо», де ліричний герой хвилюється: «Чому я не сокіл, чому не літаю?».

    З усіх картин природи, що розгортаються перед нашими очима, найвеличніша - панорама зоряного неба. Ми часто милуємося нею в ясні, безмісячні ночі, і вона будить нашу уяву. А в недалекому минулому людина вже мала змогу побачити картину Всесвіту з борту космічного корабля та з Місяця.

    Вступ людства в космічну еру був підготовлений всією його попередньою історією, жагою пізнати нове, раніше невідоме. Запитання «Що там за горизонтом?» - ніколи не давало людям спокою. Намагаючись відповісти, людина не шукає матеріальних благ, нею керує сила цікавості, прагнення до пізнання невідомого.

    Космонавтика - це одна з тих галузей науки і техніки, куди можуть безмежно вкладатися людські знання. Подальший розвиток космонавтики приведе до злету інтелектуальної й матеріальної могутності людства.

    У другій половині XX століття дослідження та освоєння космічного простору охопило практично всі сфери діяльності людини. Наше сьогодення вже важко уявити без використання космічних апаратів прикладного призначення. Телекомунікаційні супутники, що працюють на низьких і геостаціонарних орбітах, забезпечують телепередачі з різних точок Землі, інформаційний зв`язок та інші сервісні послуги. Геофізичні супутники здійснюють геологічну розвідку, метеорологічні - прогноз погоди, навігаційні - забезпечують навігацію на воді й суші.

    Супутники військового призначення незамінні в управлінні військами, контролі космічного простору, виконанні інших оперативних завдань. Безумовно, розробка саме супутників військового призначення значно вплинула на розвиток космічної галузі в цілому, зокрема на розробку апаратури для наукових досліджень об`єктів Всесвіту в різних діапазонах довжин хвиль випромінювання. Завдяки цьому людство накопичило цінну інформацію про будову та еволюцію далекого й близького космосу.

    Україна співпрацює в космічній галузі майже з двадцятьма країнами світу. Одним із головних завдань цієї співпраці було налагодження контролю в безмежному космічному просторі за штучними посланцями Землі.

    Свій внесок у розвиток космічних досліджень зробили вчені різних країн і народів. Мабуть, оте нестримне бажання подолати земне тяжіння, бодай зазирнути за межі прекрасної планети підштовхнуло і наших земляків до геніальних відкриттів. Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов — особистості, які багато зробили, щоб людство проклало дорогу в космос. 26-30 жовтня 1968 року здійснив космічний політ на кораблі Союз-3 наш земляк Георгій Береговий. Саме тоді була перша в історії спроба стиковки з безпілотним кораблем Союз-2 в тіні Землі. Політ тривав 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд. За здійснення космічного польоту Георгій Береговий 1 листопада 1968 року був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.

    Розглядаючи далі перспективу освоєння космосу, я переконана, що настане час, коли з`являться орбітальні міста - космодроми, де будуть комплектуватися, стартувати й «причалювати» кораблі далеких космічних експедицій. Як у наші дні на Північному полюсі та в Антарктиді, будуть організовані поселення людей на Місяці, а потім - на Марсі та інших планетах. Це далеке майбутнє, але його риси ми вже реально бачимо сьогодні. Потім, мабуть, настане час вивчення сусідніх планетних систем.

    Контури дуже далекого прийдешнього поки ще не визначено; невідомі не тільки технічні шляхи забезпечення надсвітлових швидкостей, а й принципові можливості польотів на відстані, що вимірюються світловими роками. Проте технічний прогрес не має меж. Від епохи гіпотез про будову планет і світового простору люди перейшли до епохи ракетно-космічних досліджень і польотів. Дорогу в космос давно відкрито. Космічні дослідження були й будуть важливим елементом прогресу науки. Вивчення далекого космосу - справа майбутніх поколінь





    Другие новости по теме:
    Просмотров: 51817 | Комментариев: (0) | В закладки: | |    
    Опрос сайта
    Кем для Вас являются Герои-фронтовики, космонавты, Герои Советского союза

    Панель управления
    Регистрация | Напомнить?






      Логин:
    Пароль:
    Друзья сайта
    Бесплатная библиотека
    Дизайн Вашего сайта
    Рейтинг@Mail.ru