Я был не из тех редких удачников и счастливцев, кто, рано угадав свою цель, упорно и уверенно шел к ней, делая вместе с тем и собственную судьбу. Мне удалось… не петлять в поисках легких путей и решений, не размениваться по мелочам. В этом заключается мой способ жизни, мой «угол атаки», и он меня не подвел.
Навигация
Гардеробные номерки из двухслойного пластика с гравировкой www.lasermark.ru.
Топ новостей
    Календарь
    «    Январь 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031 
    Облако тегов
    0
    Архив сайта
    Ноябрь 2014 (3)
    Сентябрь 2014 (2)
    Июль 2014 (4)
    Апрель 2014 (1)
    Март 2014 (1)
    Февраль 2014 (6)
    Погляд у космос
    Автор: enakievets | 9-03-2010, 00:21


    Наталя КОЗЛОВА,

    учениця 7 класу ЗОШ І-ІІ ступенів № 11

    м. Шахтарська

    Погляд у космос

    Зоряне небо. Одним з найважливіших положень матеріалістичної діалектики є уявлення про загальний взаємозв`язок і взаємозалежність явищ природи. Як суспільна формація людство підпорядковується особливим специфічним закономірностям — законам суспільного розвитку, відкритим і дослідженим прихильниками матеріалізму. Але з точки зору природничих наук ми — частина Всесвіту і підпорядковуємося діючим у Всесвіті фізичним та іншим закономірностям. Не тільки цілий ряд умов нашого життя, а й саме існування земної цивілізації залежать від того, що являє собою наш Всесвіт, як він розвивається, які фізичні процеси у ньому відбуваються, які закони діють. Усвідомлення людиною з наукових позицій свого місця у Всесвіті, свого взаємозв`язку з навколишнім світом, має не тільки важливе значення для нашої практичної діяльності, воно становить основу нашого наукового світогляду...

    Колись люди могли тільки дивитись на небо, милуватися зірками та чекати небесних знамень. Людська уява заселила небо богами. Тільки через сотні років люди могли злетіти в небо, досліджувати інші планети і навіть виходити у відкритий космос.

    Ціолковський писав, що настане час, коли навколо Землі будуть утворюватися людські поселення, біля великих планет будуть засновуватися колонії. І рано чи пізно населення Сонячної системи зросте настільки, що розселення по всьому Молочному Шляху стане неминучим.

    Людство не стоїть на місці і поступово освоює Всесвіт, тому слова Ціолковського про те, що люди не залишаться тільки на Землі, а вийдуть па межі атмосфери і завоюють весь навколосонячний простір, давно стали крилатими.

    Спроби осмислити місце людини в космосі, її зв`язок з ним можна віднести до найдавніших часів.

    І ось ми вже освоюємо космічні простори. Це досить важливо й потрібно для землян. Але, на мою думку, є одна велика проблема, пов`язана з перебуванням у космосі людей, і вона може загрожувати в майбутньому нашій планеті. Це — «космічне сміття». Супутники, що відпрацювали свій вік, останні ступені ракет, шайби, гайки, просто різні шматки заліза, навіть контейнери з туалетів — усе це почало накопичуватися на навколоземних орбітах з перших днів освоєння космосу.

    Окремо треба сказати про радіоактивне «космічне сміття». Це вже дуже серйозно. Зазвичай супутники з ядерними енергетичними установками, що вже відпрацювали своє, виводять на більш високі орбіти, де вони можуть існувати сотні й тисячі років. Там уже близько тридцяти супутників. Таким чином, ми всю відповідальність перекладаємо на нащадків, нехай придумують, як розгребти. Та найстрашніше, що вже були випадки, коли ядерні супутники падали на землю. На щастя, ще ніхто не постраждав. До шістдесятих років про падаючі з неба залізяки навіть не чули, але зараз їх кількість уже вимірюється сотнями.

    Пора замислитися, чи не опинимося ми через сто або тисячу років усередині нами ж створеної шкаралупки із «космічного сміття».

    На жаль, за час освоєння космосу було чимало людських втрат. Та чи оправдані вони?

    На це запитання відповісти важко. У тому, що освоєння космосу необхідне для людства, зараз, на мою думку, ніхто не сумнівається. Адже космічна галузь тісно пов`язана з багатьма галузями народного господарства. Це і радіо, і телебачення, і медицина, і сільське господарство, і дослідження природних ресурсів, і прогнозування катаклізмів. Космічні супутники забезпечують всесвітній зв`язок. Словом, космос може бути використаний для поліпшення життя на Землі. Як говорив К. Ціолковський: «Доля людини залежить від долі Всесвіту».Але ж людське життя — це велика цінність, воно кожному дається тільки раз. Я думаю, космонавти розуміють, що ризикують своїм життям, і свідомо йдуть на це. Ми повинні пам`ятати про їхній подвиг і бути їм вдячними. Саме тому ми і згадуємо у ці квітневі дні нашого земляка Героя Радянського Союзу Георгія Тимофійовича Берегового, який народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка нині Карлівського району Полтавської області. Після закінчення середньої школи в 1938 році почав трудову діяльність на Єнакіївському металургійному комбінаті. Займався в Єнакієвському аероклубі, разом з Федором Януковичем, батьком В.Ф.Януковича. Того ж року покликаний до Радянської Армії. У 1941 році закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків імені Пролетаріату Донбасу. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1942 року.

    Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку (4-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт). За роки війни зробив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, проявлені в льотних боях Великої Вітчизняної війни, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після завершення війни в 1948 році закінчив вищі офіцерські курси льотчиків-випробувачів.

    У 1948-1964 роках працював льотчиком-випробувачем. Освоїв десятки типів літаків. У 1956 році закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю.А.Гагаріна). 14 квітня 1961 року був удостоєний звання заслужений льотчик-випробувач СРСР. У 1963 році зарахований до загону радянських космонавтів. Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу Союз. 26-30 жовтня 1968 року зробив космічний політ на космічному кораблі Союз-3. У польоті була перша в історії спроба стиковки з безпілотним кораблем Союз-2 в тіні Землі. Політ продовжувався 3 діб 22 години 50 хвилин 45 секунд. За здійснення космічного польоту 1 листопада 1968 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.

    22 січня 1969 перед прийомом Берегового у Брежнєва відбувся замах на життя останнього: офіцер Віктор Ільін обстріляв кортеж автомашин, що в`їжджав у ворота Московського кремля, де знаходилися генсек і космонавт. Береговий був легко поранений осколками скла автомобіля, водій автомобіля був смертельно поранений.

    Після космічного польоту генерал-лейтенант авіації Береговий ще довго працював керівником Центру підготовки космонавтів і виховав ціле покоління аргонавтів космосу. Він вийшов у відставку у 1987 році у званні генерал-лейтенант. Але продовжував активне громадське життя в якості депутата Верховної Ради СРСР. Обірвалося життя Георгія Тимофійовича Берегового 30 червня 1995 року, під час операції на серці. Поховали його у Москві.

    Але пам`ять про свого земляка ми зберігаємо і сьогодні. Саме такі люди є прикладом мужності, впевненості у своїх силах, прагнення до перемоги над собою і над стихією. Наш час не такий вже і багатий на справжніх героїв, тому кумирами сьогоднішніх підлітків є герої бойовиків та фантастичних фільмів, а такі конкурси дають можливість згадати імена реальних людей, які є прикладом порядності, професіоналізму, сумлінного ставлення до виконання будь-яких завдань.





    Другие новости по теме:
    Просмотров: 2146 | Комментариев: (0) | В закладки: | |    
    Опрос сайта
    Кем для Вас являются Герои-фронтовики, космонавты, Герои Советского союза

    Панель управления
    Регистрация | Напомнить?






      Логин:
    Пароль:
    Друзья сайта
    Бесплатная библиотека
    Дизайн Вашего сайта
    Рейтинг@Mail.ru